jueves, 19 de junio de 2008

EL SOLSTICIO DE VERANO, ESPAÑA, RUSIA, UCRANIA Y “LOS AFANES DE CADA DIA”…

NOTA PREVIA DEL AUTOR.- Podrán observar quienes esta entrada del blog lean, que su introducción temática (obtenida de Wikipedia) viene escrita en tres diferentes idiomas: español, ruso y ucraniano.- Ello es en homenaje y agradecimiento a las personas de esos países que nos distinguen con su lectura y participación. Sería deseable que el desarrollo del tema, solamente en español, pudiera publicarse en los otros dos idiomas eslavos, pero ni los conocimientos idiomáticos del autor alcanzan a tanto, ni, de ser posible, puede dedicar a ello el tiempo que merece una correcta edición.
Con ello pretendemos estimular a los lectores que habitualmente se expresan en cualquiera de las dos lenguas extranjeras citadas, para que, si a bien lo tienen, nos dirijan sus comentarios en cualquiera de ellas. Tengan la seguridad de que serán comprendidos y, es más, respondidos en el idioma que usen. Gracias anticipadas a todos.

Solsticio es un término astronómico relacionado con la posición del Sol en el ecuador celeste. El nombre proviene del latín solstitium (sol sistere o sol quieto).
Los solsticios son aquellos momentos del año en los que el Sol alcanza su máxima posición meridional o boreal.
En el solsticio de verano del hemisferio Norte el Sol alcanza el cenit al mediodía sobre el Trópico de Cáncer y en el solsticio de invierno alcanza el cenit al mediodía sobre el Trópico de Capricornio. Las fechas del solsticio de invierno y del solsticio de verano son opuestas para ambos hemisferios.
A lo largo del año la posición del Sol vista desde la Tierra se mueve hacia el Norte y el Sur. Los solsticios son los momentos del año en los que la posición del Sol sobre la esfera celeste alcanza sus posiciones más boreales o australes. Los solsticios son los dos puntos de la esfera celeste en la que el Sol alcanza su máxima declinación norte (+23º 27') y su máxima declinación sur (-23º 27') con respecto al ecuador celeste.
La existencia de los solsticios está provocada por la inclinación axial del eje de la Tierra. En los solsticios la longitud del día y la altura del Sol al mediodía son máximas (en el solsticio de verano) y mínimas (en el solsticio de invierno) comparadas con cualquier otro día del año. En la mayoría de las culturas antiguas se celebraban festivales conmemorativos de los solsticios.
Las fechas de los solsticios son idénticas al paso astronómico de la primavera al verano y del otoño al invierno.
….
СОЛНЦЕСТОЯНИЕ
(Русский)
Mомент времени в годичном вращении Земли вокруг Солнца, когда наблюдается самый короткий день или самая короткая ночь. В году два солнцестояния — зимнее и летнее. В северном полушарии зимнее солнцестояние происходит 21 или 22 декабря и тогда наблюдается самый короткий день (и самая длинная ночь), а летнее — 20 или 21 июня и тогда наблюдается самая короткая ночь (и самый длинный день). В южном полушарии на указанные даты приходятся, сответственно, летнее и зимнее солнцестояния.
В средних широтах, в течение года весной и в начале лета, Солнце каждый день поднимается всё выше над горизонтом, а в момент летнего солнцестояния останавливается и изменяет своё движение на обратное. Затем оно каждый день опускается всё ниже и в конце концов, в момент зимнего солнцестояния, снова изменяет своё движение на обратное и начинает подниматься.
В моменты солнцестояний Солнце в своём видимом движении по эклиптике наиболее удаляется от небесного экватора, достигает наибольшего склонения, северного или южного.
Вследствие различных неравенств в движении Земли, эпохи солнцестояния колеблются на 1—2 дня. Летнее солнцестояние, когда Солнце имеет наибольшее северное склонение, настаёт в среднем 21 июня, этот день считается началом лета — Солнце вступает в знак Рака. Зимнее солнцестояние, при наибольшем южном склонении настаёт в среднем 22 декабря, этот день считается началом зимы — Солнце вступает в знак Козерога.
В течение нескольких соседних дней солнцестояния Солнце почти не меняет склонения, его полуденные высоты в небе почти неизменны (высота в течение года меняется по графику, близкому к синусоиде); отсюда и происходит самое название солнцестояния. Из наблюдений высот Солнца около эпох обоих солнцестояний выводится величина наклона плоскости эклиптики к плоскости экватора.
…..
СОНЦЕСТОЯННЯ
(Українська)
Mомент часу, у який центр Сонця проходить або через найпівнічнішу точку екліптики, що має схилення +23° 27' (точка літнього сонцестояння), або через найпівденнішу її точку, що має схилення - 23° 27' (точка зимового сонцестояння). У році два сонцестояння - зимове й літнє. У північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 або 22 грудня, і тоді спостерігається найкоротший день (і найдовша ніч), а літнє - 20 або 21 червня, і тоді спостерігається найкоротша ніч (і найдовший день). У південній півкулі на зазначені дати припадають, відповідно, літнє й зимове сонцестояння.
У середніх широтах, протягом року навесні й на початку літа, Сонце щодня підіймається усе вище над обрієм, а в момент літнього сонцестояння зупиняється й змінює свій рух на зворотній. Потім воно щодня опускається усе нижче й зрештою, у момент зимового сонцестояння, знову змінює свій рух на зворотній й починає підійматися.
У моменти сонцестоянь Сонце у своєму видимому русі по екліптиці найбільше віддаляється від небесного екватору і досягає найбільшого схилення, північного або південного.
Кількість віддзеркаленої сонячної радіації при сонцестояннях у грудні (зверху) та червні (знизу)
Внаслідок того, що проміжок часу між двома послідовними проходженнями Сонця через ту саму точку сонцестояння не збігається із тривалістю календарного року, моменти сонцестояння рік у рік зміщуються відносно початку календарної доби. Моменти сонцестояння наступають у простий рік на 5 годин 48 хвилини 46 секунд пізніше, ніж у попередній, а у високосний -на 18 годин 11 хвилин 14 секунд раніше; тому моменти сонцестояння можуть припадати на дві сусідні календарні дати. Літнє сонцестояння, коли Сонце має найбільше північне відмінювання, настає в середньому 21 червня. Цей день уважається початком астрономічного літа - Сонце вступає в знак Рака. Зимове сонцестояння, при найбільшому південному схиленні Сонця, настає 22 грудня й уважається початком астрономічної зими - Сонце вступає в знак Козерога.
Протягом декількох сусідніх днів сонцестояння Сонце майже не змінює схилення, його полуденні висоти в небі майже незмінні; звідси й походить сама назва сонцестояння. Зі спостережень висот Сонця біля епох обох сонцестоянь виводиться величина нахилу площини екліптики до площини екватора.
…..
Pues sí; el verano ya está aquí, y pasado mañana, el sábado 21 de junio, será la entrada del verano en el hemisferio norte y del invierno en el hemisferio sur.
Ya sé que en Ucrania y Rusia se dice que el verano comienza el 1 de junio y termina el 1 de septiembre, pero la verdad es que creo que esto es más bien una costumbre originada por el clima y las temperaturas más cálidas, no porque el solsticio de verano sea diferente en dichos países.
Llega el verano, y con él no solamente “los afanes de cada día”, sino “los afanes propios de la estación”.
Así, mi primer afán es vanagloriarme de mi augusta madre, una mujer que dio la vida a ¡trece hijos! (yo llegué el primero) y que el 21 de junio alcanzará la gloriosa edad de 88 años, algo flaca de memoria, pero repleta, como siempre, de su dulzura maternal y de su inteligente y cautivador modo de ser, que embelesa a cualquiera.
(Permítame el lector la licencia de recurrir a tema tan personal, pero entiendo que es lo mínimo que merece mi progenitora)
Y con el verano llegan también en España las “pagas extra” (para quienes las tengan, porque los trabajadores con “contratos basura” no suelen alcanzarlas); y, con la declaración de renta, ese pago, que no es tal, de 200 Euros por el gobierno de Zapatero, que ha hecho equilibrios malabares para hacer como que abona los 400 Euros que prometió en campaña electoral a los contribuyentes, cuando ello es tan absoluta engañifa que solamente se eliminan “retenciones” a cuenta del impuesto de la renta, precisamente a las personas que sufren esas retenciones, que no son precisamente ni las más pobres ni las víctimas de los salarios más nimios.
Y con el verano llega, mejor dicho, se reinstala y reafirma, esa crisis económica galopante que nuestro eximio (por manipulador) jefe de gobierno llama “desaceleración”, y yo denominaría “batacazo” (del presidente y de la economía), que nos ha subido el precio del pan, de las manzanas, de la carne, de los huevos, de la gasolina, de todo… ¡hasta de las buenas ideas, que cada vez escasean más!
Y con el verano llega la necesidad casi obsesiva de mantener las vacaciones lo más largas posible (si cabe un mes, ¿por qué reducirlas?), aún a costa de comer más bocadillos, de rebajar la calidad de la mezcla, de evitar hoteles e ir a pensiones baratejas, de no hacer viajes largos en coche (que el carburante ya es oro en vez de fluido); y de poner buena cara ante las necesarias privaciones.
Y durante el verano se agudizará el agobio de quienes han de pagar una hipoteca que cada vez les resulta más cara, porque al contratarla en tiempos de bonanza financiaron hasta sus intenciones y hoy no pueden pagar ni la mitad…
Y en verano, España se paralizará como casi siempre (ya se sabe que en este nuestro país, en muchos sitios “por la mañana no trabajan y por la tarde no vienen…”) y será imposible encontrar al funcionario o empleado que debe resolver o atender nuestro problema, porque o se acaba de marchar de vacaciones, o, como ha vuelto de ellas, ha de descansar de aquéllas.
Y en el solsticio de verano, en Rusia, el ”devaluado”(por aparentemente degradado a primer ministro) Putin seguirá intentando manipular al “sobrevalorado” presidente Medvedev, luchando por mantener una hegemonía esencial: la de ellos mismos.
Y en el mismo verano, Ucrania seguirá como siempre: El presidente Yúschenko haciendo de papá bueno y rectificando a la díscola Yúlia Tymoshenko, para que sea menos “premiera” (¿Será válido este vocablo después de su proclamación por la “miembra” del gobierno español, Bibi Aído, entre nosotros “la ida” –y no vuelta—a la igualdad desde la estulticia) de sí misma y de los suyos, y resuelva los problemas estructurales y económicos antes que llenar las bolsas de sus descoloridos y siempre avariciosos oligarcas ex naranjas.
Y el verano, ése que ahora está por nacer, se extinguirá como siempre, y llegarán otros solsticios como otros afanes.
Mientras tanto, mis afanes del día de hoy son los que, a “vuela” teclado del ordenador, ya quedan publicados.
E invito al lector a que comente sus afanes, sus anhelos, y deseo de todo corazón se cumplan y que al acogedor calorcillo o al insoportable calorazo veraniego alcancen la felicidad que merecen.

“ El anhelo modela en barro lo que la vida esculpe en mármol” (J.R. Lowel)

SALVADOR DE PEDRO BUENDIA

No hay comentarios:

Publicar un comentario